За сюжетом десятеро молодих флорентійців (семеро жінок, троє чоловіків) залишають охоплене чумою місто, оселяються на заміській віллі і протягом десяти днів розповідають цікаві і повчальні історії (всього їх сто), які широко відтворюють повсякденне життя середньовічної Італії.
“Декамерон” подарував Боккаччо європейську популярність. У “Декамероні” до досконалості доведений жанр міської новели, що відкрив шлях усій ренесансній новелістиці. Приваблювали не тільки цікавість оповідань, яскраві образи героїв, їхня соковита мова, але й художня добірність новел Боккаччо. Варто відзначити, що деяка частина новел “Декамерона” майстерно запозичена з історій, що трапляються в античній літературі, приміром, у “Метаморфозах” Апулея. Сюжети “Декамерона” часто позичали літератори інших країн Європи, нерідко переробляючи їх в дусі національних традицій.
